Надвірнянський район належить до найбільш екологічно забруднених на території Прикарпаття. Свою «посильну» лепту в забруднення довкілля вносить ТОВ СП «Інтерплит».

Доведені до відчаю люди, які проживають на вулиці Січинського, що в 30 метрах від підприємства, прийшли на ХХ сесію районної ради п’ятого демократичного скликання, щоб висловити обурення з приводу затягування з вирішенням питання їхнього переселення.

З 1960 року живе на цій вулиці 84-річна Любов Кирилюк. Разом з чоловіком працювали на Надвірнянському лісокомбінаті. Виростили дітей, онуків. Але так тяжко, як нині, їм ніколи не жилось, навіть у повоєнні роки, каже жінка.

– Тротуару, щоб можна було пройти, немає. У дощ ми по коліна в воді. Чи хтось колись поцікавився, як ми живемо?! – задає риторичне запитання Любов Іванівна. – Людей з цієї вулиці потрібно було переселити вже давно. Адже серед нас немає жодної здорової людини, хворіють діти.

Сумішшю викидів від шкідливого виробництва, вихлопних газів від автівок з об’їзної дороги та пилюки постійно доводиться дихати цим надвірнянцям.

У Програмі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Надвірнянському районі на 2006-2010 роки йдеться про те, що підприємства району викидають в атмосферне повітря 4,2 тисячі тонн шкідливих речовин, а щільність викидів становить 2699 кг/км2.

Доповідач з питання про хід виконання Програми перший заступник голови РДА Володимир Павлюх на словах нібито поспівчував жителям вулиці Січинського, мовляв, сам змушений дихати забрудненим повітрям, на що йому запропонували прийти зробити дихальні вправи саме в їхньому районі.

Щоб мінімізувати викиди формальдегіду в повітря, ТОВ СП «Інтерплит» придбало фільтр, витративши на цю штукенцію мільйон з чвертю гривень. Працює ж вона, за словами Володимира Васильовича, за принципом порохотяга. Це його неабияк дивує, але … «Якщо ставляться фільтри, значить, вони мають тримати екологічну ситуацію навколо «Інтерплиту» в нормальному стані, відповідно до допустимих норм», – резонно припускає чиновник.

Перевищення норми шкідливих викидів у санітарно-захисній зоні ще не означає, що завод перевищив допустимі, дозволені державою норми, вважає головний лікар районної санепідемстанції Іваніщак Роксолана Петрівна.

– Я зробила вибірку моніторингу на робочих місцях і за межами санітарно-захисної зони за п’ять останніх років. Якщо у 2005 році питома вага нестандартних викидів заводу становила 45%, то після вжитих заходів (так, нехай це буде порохотяг, інакшої конструкції немає) у 2006 році нестандартних проб було 16,6%, у 2007 – 12,2, у 2008 – 8, у цьому році – жодної. Можливо, причина ще й у тому, що завод працює не на повну потужність. Але кількість викидів, яку ми вимірюємо, ще нічого не означає. Моє бачення таке: ці люди не повинні жити в санітарно-захисній зоні, бо закон так пише. Чому вони там живуть, це інше питання. Але вирішити його можна. Я знаю, що в нашому місті багатьом приватним підприємцям роздано земельні ділянки для спорудження багатоповерхових житлових будинків. Вони будують і продають квартири. І я вважаю, що ви, депутати, маєте повне право зобов’язати цих приватних підприємців виділити безкоштовно за те, що вони на надвірнянській землі будуть збагачуватися, цим людям по квартирі, – запропонувала Роксолана Петрівна.

У Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України не раз нарікали на повільне впровадження екологічної політики в усі галузі економіки та сфери діяльності. Ситуація довкола ТОВ СП «Інтерплит» у цьому сенсі більш ніж показова.

Крапки над «і» розставив голова РДА Ігор Писклинець, зауваживши, що проблема має більш ніж 30-річну історію. За словами Ігоря Дмитровича, ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат» було введене в експлуатацію в 1974-75 роках. Його приймала державна комісія, яка чітко передбачила охоронну зону у 300 метрів і терміни та можливості відселення людей з цієї зони. Сьогодні не відселеними залишились тільки 14 сімей з вул. Січинського. ТОВ СП «Інтерплит» і ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат» – не одне й те саме ні з юридичної, ні з технічної, ні з технологічної точок зору. Тому діюче підприємство має укласти угоду з науковцями, які б визначили нинішні межі санітарно-захисної зони. «Після визначення такої зони ми будемо визначати юридичну відповідальність: хто повинен вирішувати дане питання. Ніхто не може за тиждень чи місяць вирішити питання, яке не вирішувалось 30 років», – підсумував керівник району.

А тим часом від депутатів надійшла пропозиція створити в районі екологічну постійно діючу комісію. Депутатський корпус одноголосно проголосував за проект рішення, яким передбачено звернутися з клопотанням до ОДА та обласного управління охорони навколишнього природного середовища про закріплення інспектора-еколога для постійної роботи в районі. От тільки чи зможе еколог вплинути на прискорення процесу виділення житла 14 сім’ям з вулиці Січинського?