НОВИНИ
Головна » Статті » Суспільство |
Стидно за таку ВЛАДУ!!!! Перший раз чують???? Хай дивляться місцеве телебачення, читають місцеву пресу, яку, до речі, спонсорують, за минулі роки. Дана проблема не сьогоднішня. Була пропозиція від громади міста розглянути питання екології на сесії районної ради. Та де там. ТАМ ТАКІ БУРЖУЇ! Де їм до проблем простих громадян. Їм би земельки побільше придбати та нерухомості і зелені. У випадку чого, вони поробили фіктивно групи з вадами здоров’я, утечуть на ЗАСЛУЖЕНИЙ відпочинок по стану здоров’я. ЧОМУ ТІЛЬКИ ЗАКОН НЕ ЗАБОРОНЯЄ ХВОРИМ ЛЮДЯМ ЗАЙМАТИ ВЛАДНІ ПОСАДИ?! ОТО було б цікаво знати, скільки наших чинуш мають групи інвалідності. Дерзай головний лікар. Карти тобі в руки. Сучасний екологічний стан району. На території Надвірнянського району склалась складна екологічна ситуація, яка проявляється у виснаженні природних ресурсів, забрудненні довкілля шкідливими речовинами, активізації водної ерозії, формуванні паводків тощо. Причинами такого стану є техногенне навантаження на довкілля, недостатнє фінансування та виконання природоохоронних заходів, байдуже ставлення населення до охорони природи краю. Складна екологічна ситуація проявляється у наступному: - виснаженні і зниженні продуктивності природних ресурсів (земельних, водних, лісових); - забрудненні природних вод, повітря і ґрунтів шкідливими речовинами; - активізації процесів водної ерозії, формуванні паводків на ріках, селевих потоків у горах, карсту, зсувів та інших екзогенних геологічних процесів, вітровалів у лісах; - збідненні ландшафтної і біологічної різноманітності (зменшення чисельності видів рослинного і тваринного світу). Забір води із природних водних об’єктів за 2005 рік складав 6,076 млн.м3. Загальна кількість стічних вод, що були скинуті у поверхневі водні об’єкти, за 2005 рік складає 5,717 млн. м 3, тобто більшість скинуто вод забруднених без очистки і недостатньо очищених. Випуски стічних вод мають 8 підприємств. Охорона атмосферного повітря. Підприємствам, організаціям, установам, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забезпечити ефективну роботу пилогазовловлюючих пристроїв, дотримуватись вимог повітроохоронного законодавства. Постійно. Підприємства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ТОВ «ЛК Інтерплит Надвірна» , МП «Надвірнатеплокомуненрго». Заміна каталізатора АП-64 на каталізатор R-55 на риформінгу № 2 для виробництва екологічно чистих бензинів А-95, А-98 в ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». 2000 р. ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Реконструкція установки каталітичного риформінгу № 1 для гідроочищення дизпалива з вмістом сірки до 0,05 % в ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 2001-2004 рр. ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Створити лабораторію по контролю за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат». 4-й квартал 2000 р. ТОВ «ЛК Інтерплит Надвірна». Провести ревізію та поновити паспортизацію пневмотранспорту і циклонів плитного та деревообробного виробництва ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», СП «Інтерплит». 2001 р. ТОВ «ЛК Інтерплит Надвірна». Провести ремонт трубопроводів парів формальдегіду на заводі СП «Інтерплит». 2001 р. ТОВ «ЛК Інтерплит Надвірна». Забезпечити безперебійний контроль за граничнодопустимими концентраціями шкідливих речовин санітарно-захисній зоні. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст: Забруднююча речовина Місто ГДК Середня концентрація Максимальна з разових концентрацій 1 2 3 4 5 Окис азоту Галич 0,085 0,08 0,093 Окис вуглецю Городенка 2,0 4,5 5,2 Окис азоту Городенка 0,085 0,067 0,09 пил Городенка 0,3 0,45 0,55 Окис азоту Івано-Франківськ 0,085 0,12 0,14 Окис вуглецю Івано-Франківськ 2,0 6,0 7,0 пил Івано-Франківськ 0,3 0,2 0,4 Окис азоту Калуш 0,085 0,038 0,06 Окис вуглецю Калуш 2,0 2,6 3,0 Окис вуглецю Косів 2,0 2,0 2,5 пил Косів 0,3 0,4 1,0 Оксид азоту Надвірна 0,085 0,054 0,09 пил Надвірна 0,3 0,31 0,55 Окис вуглуцю Надвірна 2,0 3,9 5,5 Так що ж таке формальдегід, котрий, як виявилось, переслідує нас усюди? За даними відділу токсикології Івано-Франківської облсанепідемстанції, формальдегід – безбарвний газ із сильним неприємним запахом. Гранично допустима концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі 0,035 мг/м3. У міському повітрі фонові концентрати досягають 0,005-0,01 мг/ м3. І на порядок вищі ці показники у забудованих міських районах у години пік і в умовах смогу. У питній воді, за винятком власне аварійних ситуацій, концентрація не перевищує 0,1 мг/дм3. Формальдегід утворюється як побічний продукт згорання, добре розчиняється у воді. Формальдегід міститься в будівельних матеріалах, тютюновому димі, виділяється при згоранні природного газу в побутових газових плитах. Наприклад, він використовується як компонент клеїв і пластирів, як консервант в деяких фарбах. Деяка кількість формальдегіду знаходиться в сирих продуктах (м’ясо, фрукти, овочі). При чому його вміст збільшується при обробці (наприклад, на кілька порядків збільшується вміст формальдегіду при копченні м’яса). Основний шлях поступлення формальдегіду в організм – інгаляційний: в середньому 1 мг/день, в крайніх випадках - 2 мг/день. У курців цей показник збільшується до 10 мг/день. Але необхідно відмітити, що в організмі людини формальдегід до 80 % окислюється і перетворюється на вуглекислий газ та воду [«Уокер Дж.Ф. Формальдегид. М.: Гос. науч.-техн. изд-во хим. лит., 1957» (Walker, J.F. , «Formaldehyde», 3rd ed., New York, Reinhold, 1967)]. Природне запитання: як вберегти себе та близьких нам людей від цього впливу? Перша відповідь, котра приходить на думку майже усім медикам, з котрими спілкувалися наші журналісти, – «ми вже себе бережемо тим, що живемо в Карпатах». Справді, як каже відоме прислів’я, «палиця має два кінця»: ті ж дерева, котрі при всиханні і подальшому гниттю активно виділяють формальдегід, своїм зеленим листям бережуть нас не тільки від випарів формальдегіду, але й від сотні інших речовин. А загалом, пише газета «Деревообробник», «вже кілька років тема використання формальдегідних смол жваво обговорюється у середовищі медиків та промисловців». Так, зазначає видання, науковий спір виник ще у 2004 р. між Міжнародним агентством з досліджень раку (IARC) та Європейським об’єднанням промислових виробників та споживачів формальдегіду Formacare. Темою дискусій стала ступінь небезпеки формальдегіду. IARC запропонувало його підвищити, перевівши формальдегід з категорії 2А, тобто «можливо канцерогенного» у категорію 1 – «канцерогенного для людей». Зрештою після дводенної дискусійної міжнародної конференції із зазначеної тематики, професор медицини Девід Коггон з університету в Саутгемптоні (США), який спеціалізується зокрема на безпеці праці та охороні навколишнього середовища, заявив: «Якщо у зв’язку із впливом формальдегіду в тих концентраціях, які на сьогодні прийняті у західних країнах, взагалі можна говорити про якийсь ризик виникнення ракових захворювань, то цей ризик дуже незначний». Повернемось із Берліну, де відбувалась вищезгадана Конференція, до Долинського району. Ми вже повідомляли, що компанія «Уніплит» оголосила про початок проектно-пошукових робіт для запуску лінії з виробництва якісно нової продукції – МДФ. Перший етап цієї роботи полягає у вивченні оцінки впливу майбутнього виробництва на екологію. І ось тут знову виплило питання шкідливості викидів формальдегіду у повітря. При виготовленні МДФ не використовуються шкідливі речовини, але при високій температурі обробки деревини виділяється формальдегідна пара. Для запобігання її потрапляння у відкрите повітря та у водойми проектанти нової заводської лінії встановлюють надсучасні фільтри, котрі не тільки зменшують рівень концентрації формальдегіду, але й загальний сумарний рівень викидів усіх шкідливих речовин «Уніплиту» буде нижчим за попередні роки. До речі, саме боротьба з викидами формальдегіду привела товариство до встановлення нової котельні, яка буде утилізувати відходи деревообробки, які займають чималі території, гнояться і тліють у відкритому ґрунті – виділяючи при цьому той самий «страшний» формальдегід. У Кам’янці-Бузькій люди почали частіше хворіти. Вони вимагають винести за місто деревостружковий завод. Жителі райцентру Кам’янка-Бузька Львівської області вимагають винести за місто завод деревостружкових плит «Кроно-Україна». Бідкаються, що хворіють від випарів формальдегіду. — З труб заводу валить чорний дим, а у нас сморід наче горілої пластмаси, — розповідає 33-річна Любов Боєчко з вул. Драгоманова, що за кілька кварталів від заводу. — Як надихаєшся, голова розколюється так, що ніяке знеболююче не допомагає. Доньки постійно хворіють, у меншої хронічний бронхіт. — Торік теща померла від раку легень, — додає її чоловік Степан Боєчко, 34 роки. — Ніколи не хворіла, а тут стала кашляти. Поставили діагноз: туберкульоз. Поїхали до Львова перевіритися. Там сказали, що остання стадія раку. Від різних дихальних недуг лише на нашій вулиці померло четверо. У Кам’янці-Бузькій живе 11,5 тис. людей. 2002 року колишній паркетний завод «Древстар» викупив швейцарський концерн «Свісс Кроно Ґруп» і переобладнав під виробництво деревостружкових плит. Позаторік тут запустили лінію плит, для виготовлення яких використовують аміак і формальдегід. Відтоді городяни скаржаться. Спочатку писали мерові. Згодом створили ініціативну групу, до якої записалися 1,5 тис. осіб. Вони вимагають винести завод за межі міста. Упевнені, що хворіють через погані фільтри та шкідливі викиди. — Три роки тому я купив біля заводу новобудову, — каже голова ініціативної групи Володимир Дудар, 78 років. — Добудував. А тепер там жити не можу, продати — також. У жінки Ярослави почалися напади, наче астматичні. — Раніше такого не було, — запевняє 55-річний Ярослав Воробець. — Зараз я щодня кашляю, хоч ніколи не палив. Моя жінка Марія працює в Польщі. Коли приїжджає — тиждень звикає. 2002-го вони щось скинули у річку і риба поздихала. На березі миші мертві валялися. Тепер у нас мало лисиць, бо їм нічого їсти. — Люди частіше хворіють, купують більше ліків, — підтверджує провізор міської аптеки, яка не хоче називатися. — Навіть улітку. Це дивно. Завод розташований неподалік школи та млина. Михайло Владика, міський голова Кам’янки-Бузької, не погоджується зі скаржниками. — Я особисто запитував власника Крюгера Хорста про забруднення, — говорить мер. — Він показав документи перевірки санстанції. Там було написано, що на заводі все у нормі. Відходи дійсно везуть на смітник. Однак вивозять лише дерево, смоли утилізовують у Шостці Сумської області. Я сам астматик, живу у центрі, та ніякого смороду не відчуваю. Владика хвалиться, що завдяки заводу частину вулиць виклали тротуарною плиткою, планують відремонтувати очисні споруди та озеленити Кам’янку-Бузьку. Директор товариства «Кроно-Україна» Ольга Полякова також переконана, що жодної шкоди від заводу немає. — Люди хворіють по всій Україні, — каже вона. — Це Боєчко починає тут виробляти, бо ми не прийняли його на роботу. Наше підприємство працює прозоро, справно платить податки, забезпечило роботою 450 людей. Нехай би місто турбувалося смітниками. Довідка Формальдегід провокує рак. Формальдегід — це газоподібна речовина з різким запахом, розчиняється у воді. Особливо чутливі до нього слизові оболонки людини. — Він провокує недуги верхніх дихальних шляхів і бронхів, рак, — пояснює 38-річна Анжела Босонець зі столичного Інституту медицини праці. — Це сильний подразник. Але для того, щоб розвинулася хвороба, потрібно, аби концентрація перевищувала норму. Це має дослідити санстанція. — Формальдегід швидко випаровується, — додає Петро Жмінько з Інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя. — Він провокує в організмі злоякісні пухлини. Це підтверджують досліди на тваринах. Олександра СУБОТІНА, Мирослава КОЧІШ, Газета по-українськи. | |
Категорія: Суспільство | Додав: press (26.04.2009) | |
Переглядів: 2224 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 5.0/2 | |
Усього коментарів: 3 | |||
|