Жителі міста Надвірна Івано-Франківської області вимагають у місцевого лісокомбінату «Інтерплит» припинити викиди шкідливих речовин у повітря. Якщо до 24 квітня цього не станеться, 14 людей оголосять голодування.
Завод «Інтерплит» виробляє деревостружкові плити.
— Останній викид формальдегіду стався цієї неділі. То вже дальше просто нема куди терпіти, — каже 33-річна Віра Афтаназів. Вона живе за 100 м від лісокомбінату. — Чорний дим накриває нас, як ковпак. Коли вітер на захід дує, страждає вулиця Комарова, а як на схід — то Січинського. А у безвітряну погоду задихаємося всі.
Жінка хворіє на бронхіальну астму. У її 6-річної доньки третя група інвалідності, також через цю недугу.
— Тут живемо із 1970-х років. Нам ці будинки від лісокомбінату дісталися, бо наші батьки там працювали, — долучається до розмови 45-річна Надія Толкачова. — Тоді нормально все було. Але потім завод розбудувався. Якщо санітарна зона сягала колись 300 метрів, то тепер ледве 100 натягує. Керівництво заводу каже, що ми самі винні, мовляв, не треба було тут селитися. Але ж то не ми до них прийшли, а вони до нас.
— Знайомі, які працюють на «Інтерплиті», розказують, що при сушці деревини завод мав би використовувати газ. Але на нього має ліміт, то палить відходи. Для виробництва деревостружкових плит використовують газ формальдегід. А через брак фільтрів він потрапляє у повітря разом зі шліфувальним пилом. Звідти й такий їдкий дим. Він ріже очі, обпікає шкіру, — додає Віра.
32-річна Галина Романів також живе на вул. Січинського. Для 6-річної доньки й матері винаймає квартиру в Івано-Франківську.
— У доньки нирки хворі, серцево-судинна система не в порядку, ну й астма. Мусила її перевезти звідси. А сама мушу бути тут, за хатою стежити, — каже жінка.
Жінки кажуть, якби мали документи, які підтверджують, що вони живуть у шкідливій зоні, за 100 м від виробництва, могли би йти до суду.
— Та в районній санстанції вже навіть зі мною не розмовляють, коли дзвоню, чують мій голос і кидають трубку. Думаю, вони з лісокомбінатом за одне. Бо приїжджають тільки тоді, коли завод працює на півпотужності. Певно, то все так відбувається: я повідомляю їх про черговий викид, вони спочатку задзвонять начальству на завод, попереджають про приїзд, а потім через два дні навідуються, — каже Афтаназів. — Робочі розповідають, що їм наказують знижувати потужність, коли комісія їде.
— Ми робили заміри минулого тижня, там усе в межах норми, ніякого викиду формальдегіду не було, — каже «ГПУ» Іваніщак Роксолана Петрівна, головний санітарний лікар Надвірнянського району.
На заводі «Інтерплит» до керівництва не впускають. На прохідну викликали лише заступника начальника із загальних питань.
— Ті люди тут 30 років живуть, а тепер їм раптом почало мішати, — каже 52-річний Ярослав Будник. — Я некомпетентний про це говорити. Я від охорони більше, — розводить руками.
— Ми повністю на боці цих людей, але забезпечити їх новим житлом не дозволяє бюджет. Напишемо звернення до обласних екологів, до санстанцій, аби приїхали, зробили заміри. Дальше це все їхня робота, — каже секретар Надвірнянської міської ради 56-річний Андруняк Ігор Миколайович.
Шановна пані Вікторія Цимбаліста! Ви є автором цієї статті та фотографії до неї. Запрошуємо Вас до написання матеріалів на ресурс «Новини: м. Надвірна і Надвірнянський район» - http://press.at.ua. З нетерпінням і надією чекаємо!
“Криворіжсталь” по Надвірнянськи Зробити максимум можливого – таке надзавдання, оприлюднене в газеті “Народна Воля” 17.03.2006 року, поставило перед собою правління ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”. Причин для паніки немає – самозаспокійливо константує голова правління товариства Володимир Ганцюк. Дещо протилежної думки, щодо ситуації та майбутнього цього підприємства, додержуються акціонери товариства. Не вдаємось до аналізу екологічної ситуації довкола діяльності приватного підприємства ЗАТ “ЛК Інтерплит Надвірна”, яку так привабливо окреслив у цій статті, з висоти своєї “незалежної” суддівської посади віце-президент Асоціаціїї “Меблідревпром” п.Володим Ганцюк. Подаючи читачеві, ніби-то з вуст заступника технічного директора п. Я.Полотайка та виконавчого директора цього приватного підприємства ЗАТ “ЛК Інтерплит Надвірна” п. Світлани Тищенко, турботу про покращення екологічної ситуації, п. В.Ганцюк прикриваючи цим корпоративні інтереси, одночасно прикриває і свої приватні інтереси, являючись особисто заінтересованою особою цього підприємства. Прекрасно розуміємо, що сусідство з таким екологічно непривабливим сусідом – хімічним переробником ЗАТ “ЛК Інтерплит Надвірна”, є неминучим,принаймні ще на кілька років.Тому і б’ємо на сполох громадскості м. Надвірна. Адже, таке сусідство сьогодні неспівзвучне з оголошеною, керівництвом області, Надвірнянщину – зеленою зоною туризму.Місто Надвірна – візитна картка, ворота до цієї зеленої зони. І таке виробництво, залишаючи жителям надвірної сморід димів, спустошену звалищами відходів природу, загазованість повітря, зафіксовані і не зафіксовані професійні захворювання, як працівників підприємства, так і жителів прилеглих вулиць, розбиті дороги і т.д., приносить колосальні прибутки в користь окремих осіб – власників цього приватного підприємства. Звичайно, що вихід з такої ситуації є. Але ж, при цьому, власнику необхідно поділитись скритими в офшорах прибутками, збудувавши в безпечній зоні житло, здійснити переселення жителів із зони забруднення, або ж, првильніше, перемістити шкідливе виробництво ДСП та імпрегнування паперу в нежилу зону, наприклад на площадку бувшої автоколони ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”. Впевнені, що такий вихід, в кінці кінців здійсниться, не залежно від кількості поданих в газету статтей про безпідставність сполохів жителів міста про екологічну ситуацію навколо цього підприємства. Однак, головною темою непорозуміння, між нами – акціонерами та керівництвом ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат” являється протиправним, штучне знівелювання цим керівництвом вартості наших та державних акцій, зведенням їх вартості з 145,92 грн.,практично до 0 грн. Тому вартість акцій встановлена відповідними Державними органами в 2000 році в 145,92 грн. під вартість основних засобів ВАТу в 43 млн.185,7тис.грн.
Однак, у 2000-2003 рр., првління товариства здійснило не законні продажі цих основних засобів товариства у власність прватного підприємця з Києва. Продаж основних засобів вчинено в порушення п.2 ст.39 Закону України “Про господарське товариство” та Закону України “Про Державну програму приватизації” без викупу як Державної частки акцій в 79,54%, так і без викупу їх в акціонерів – власників 20,46% акцій. Продати основні засоби у власність приватного підприємця, а акції залишити акціонерам, являється не те що протизаконною дією, а виражаючись на відомому жаргоні, простим “киданням” акціонерів. Крім того, продаж основних засобів товариства вчинено правління ВАТу по значно занижених цінах.Ціни, по яких продано наше акціоноване майно, просто кричущі, накшталт: “Рятуйте!!!Грабують!!!Серед білого дня!!!” Такими цінами як : 100грн.!!! за діючий залізнодорожний тепловіз; чи 2-3грн. за силові електричні трансформаторні підстанції(КТП); чи 20грн. за діючі потужні компресори повітря і т.д і т.п... зроблено нахабний виклик не тільки нам акціонерам, а й правоохоронним органам, мовляв: “Ніхто нічого нам не вдіє!!!”. Тому і вважаємо таку приватизацію майна лісокомбінату не законною, з порушеннями законодавства України. Зрозуміло, що п.В.Ганцюку було “вигідніше” продати наше якціоноване майно по таких “експертних”, та “договірних” цінах, а ніж відчужувати його законним шляхом, викупом акцій в акціонерів та Держави. Продаж основних засобів товариства здійснено правлінням під завісою проведення реструктиризації ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”, яка частково знімає певні обмеження в продажі майна товариства, але не дає права на відчуження майна без викупу акцій. Згідно до Закону України “Про Державну програму приватизації”, реструктеризація, яка проводиться на підприємстві в процесі приватизації Державної частки акцій у ВАТі (в нашому випадку 79,54%), має за мету оздоровлення фінансового стану підприємства. Правління ж ВАТу, поставило собі однобічну мету: в процесі реструктеризації “перекачати” основні засоби ВАТу в приватне підприємство, шляхом такого незаконного продажу. Тому дивною виглядає, проведена правлінням ВАТу, приватизація Державної частки майна ВАТу без викупу Державної частки акцій ВАТу в 79,54%. Недотримання законних вимог в процес реструктеризації ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат” по продажу Державної частки акцій та залишення ВАТу без майнових активів і довело ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат” до банкрутства, а отже, і до повного знецінення наших акцій. З такою “прихватизацією” ВАТу, якраз і не згідні акціонери товариства, як і не згідні з тезою п. В.Ганцюка, що “реструктеризація і банкрутство – вимушені атрибути господарювання”. Банкрутство являється вимушеним атрибутом тільки невмілого господарювання. Вашого невмілого господарювання, з порушенням законодавства України, при якому банкрутство являється вимушеним атрибутом для “поховання” слідів цих правопорушень і безпідставно ви ображаєтеся за те, що ми нагадуємо вам
аналогічну долю ЛК “Осмолода” та об’єднання “Прикарпатліс”, якими ви керували у свій час і фінансова діяльність яких закінчилася банкрутством. Слід вам нагадати, що разом з вами на ЛК “Осмолода” головним бухгалтером в той час працював п. З.Я.Швець, тому і не дивно, що аудитором ВАТ “Надвірнянський ЛК” був саме він. І це ще не все. Адже розпорядником майна ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат” згідно ухвали Івано-Франківського Господарського суду від 21.03.2003р. призначено рідного брата З.Я.Швеця – Швець О.Я. Хто знає, чим би закінчився аналіз Вашої спільної роботи на ЛК “Осмолода”, якби в замін на “закриття очей” на Ваші гріхи, Вам, тодішнім керівнитствам області, дано було їх скупити на посаді голови правління ВАТ “Надвірнянський ЛК”, з єдиною метою – усунути з даної посади Р.Лінінського. і скільки грошей і часу довелося “проїсти” в закладах громадського та приватного харчування з працівниками правоохороних органів щоб в кінці – кінців справу покласти під “сукно”. І щодо роботи в об’єднанні “Прикарпатліс”, то чи не Ви його очолювали в останні роки його розвалу!? Чи саме не за Вас проводились створення дочірних підприємств, які Ви, ще не створивши їх, поставили на шлях банкрутства, передавши наказовим методом всі борги по заробітній платі, чисельність працюючих та інші заборгованості, свідомо створюючи внутрішні суперечності між дочірніми підприємствами, особливо в ціновій політиці, в тому числі за надані послуги, матеріали, затрати. А очоливши ВАТ “Надвірнянський ЛК”, Ви прийшли на практично вже створені спільні підприємства СП “Інтерплит” та “Промінь”. Правда, єдиною Вашою заслугою було – створення підприємства “Євротрейд”, але яка доля його спіткала всім відомо. Або те, що Ви зсилаєтесь на касові ордера, слава Богу, що хоч письмово офіційно підтвердили, що п. Лесюк Я. нічого не винен лісокомбінату. Але й ті суми, які надходили в касу за послуги чи товари, вони нажаль, не попадали до робітників, а йшли на оплату заробітної плати та відряджень керівнитства ВАТу, які легко доказати, піднявши касові прихідні та розхідні ордери. Тому, ми радимо Вам п. Ганцюк, бути більш правдивим,бо це тільки деякі результати Вашого “надзавдання – зробити максимум можливого...”, а про інші, ми покищо замовчуємо. І саме Вам, я раджу вдуматися в зміст свого рядка, цитую дослівно із Вашої статті в газеті “Народна Воля” за 17.03.2006р. “Надзавдання – зробити максимум можливого”... – невже не відомо йому (тут лише вношу поправку, напевно п. Володимир Ганцюк мав би адресувати їх в свою адресу), що “попахує” все це отим гидким, тобто “совдепом”, часами, котрі канули в минуле. Хочу нагадати п. В.Ганцюку, що я ніколи не був членом КПРС та інших антинародних партій, чи їх довіреною особою. А найвищий суддя – Бог, він і дасть оцінку кожному з нас по праву. Законно проведена реструктеризація ВАТ “Надвірнянський ЛК” мала би стати фундаментом оздоровлення фінансового стану підприємства, а не засобом його банкрутства.
Звичайно, що для Вас особисто “вдалим” стало рішення про створення ЗАТ “ЛК Інтерплит Надвірна” за наш рахунок - акціонерів та Держави. Майно товариства запівдарма (в 90% дарма!!!) передати приватному підприємцю та створити на його базі приватне ЗАТ “ЛК Інтерплит Надвірна”; обезцінені акції залишити акціонерам на “згадку”, а “безмайновий” ВАТ “Надвірнянський ЛК” ліквідувати під виглядом банкрутства. Оце і являється суттю Вашого вдалого рішення, Вашого надзавдання- зробити максимум можливого. Надіємось, що суд та правоохоронні органи накінець призупинять виконання цього Вашого “вдалого надзавдання”.
09.04.2006р. За дорученням акціонерів Я.Лесюк Підписи акціонерів
ЗАТ "ЛК Інтерплит Надвірна" , код за ЄДРПОУ 32472712 Джерело інформації: Газета 'Урядовий кур`єр' , № 29, №сторінки 15, від 15.02.2007
Реорганізація емітента -------------------------------------------------------------------------------- Закрите акціонерне товариство "ЛК Інтерплит Надвірна" (код за ЄДРПОУ 32472712, місцезнаходження: Україна, Івано-Франківська обл, м. Надвірна, вул. Соборна, 163) повідомляє про свою реорганізацію шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Сорбес Надвірна», яке є правонаступником всіх прав і обов'язків Закритого акціонерного товариства «ЛК Інтерплит Надвірна». Претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців від дня опублікування цього оголошення. Директор ЗАТ «ЛК Інтерплит Надвірна» Тищенко С. М.
Гендиректором ТзОВ «Свіспан лімітед» призначений Володимир Ганцюк
adding... 08.09.2006 | Новини компаній
Генеральним директором ТзОВ «Свіспан лімітед», виробника деревостружкових плит (Рівненськая область) призначений Володимир Ганцюк. На цій посаді він змінив Івана Вовчука, який призначений заступником генерального директора. Ганцюк до призначення працював генеральним директором Надвірнянського лісокомбінату в Івано-Франківській області України.
ТзОВ «Свіспан лімітед» було засновано у лютому 2003 року. «Свіспан лімітед» контролює компанія Sorbes (Швейцарія), яка також контролює ряд деревообробних підприємств в різних країнах Європи (зокрема, естонську компанію Repo Vabrikud - найбільшого виробника ДСП з меламіновим покриттям у балтійських та північних країнах, найбільшого експортера в Естонії).
«Свіспан лімітед» спеціалізується на виробництві і ламінуванні ДСП (товщина 10-28 мм, близько 100 декорів та 5 тиснень), а також на виробництві фанери та клейових сумішей для ДСП.
Зорбес АГ Швейцарія, Група Зорбес Урс Шпекер, президентЗорбес Девелопмент АГ Корпоративний розвиток та комунікація Штефан Гермут, директор
Зорбес Контролінг енд Інжинірінг АГ Технічний/фінансовий контролінг і інжинірінг Катрін Крууда, директор Богдан Цупрук, директор АТ Сорбес Естонія Repo by Sorbes Тііт Кольк, генеральний директор ТОВCорбес Україна Swisspan by Sorbes Стюарт Елліс, генеральний директор АТ Репо Вабрікуд Тііт Кольк, генеральний директор
ТОВ Свиспан Лімітед Володимир Ганцюк, директор ТОВ ЛК Інтерплит Надвірна Світлана Тищенко, директор
