Цього разу в олімпійській збірній України було аж троє уродженців маленької Надвірної. Легкоатлет Ястребов Віктор Анатолійович нині захищає спортивні кольори Київщини, велогонщик Полатайко Ярослав Степанович осів у Криму. А Гонтюк Роман Володимирович залишився вірним рідній Надвірній.

Симпатичний комплекс Надвірнянської спеціалізованої спортивної школи профкому ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» у знаменний вівторок дивував загадковою тишею. Після стихії, яка не оминула цих завжди охайних тренувальних і змагальних арен, тут пережили ще один шок. На щастя, приємний.

Незмінному наставнику Романа Гонтюка Боднаруку Євгену Миколайовичу, заслуженому тренеру України, складно було визначити, коли він більше переживав за свого вихованця — 4 роки тому в Афінах, чи тепер.

«Я вже про чотири роки тому забув, а сьогодні те, що творив Гонтюк на Олімпіаді, це не те, що нервових клітин, там здоров'я купа пішло, — усміхається тренер. — Але зразу ж, коли появилася медаль, здоров'я, напевне, у два рази більше вернулося».

Зазвичай, багато роботи, яка йде на здобуття перемог, залишається за кадром, і тепер лише Євгенові Миколайовичу було відомо, що може чекати Гонтюка в Пекіні.

«Ми готувалися не один рік, — говорить пан Боднарук, — цілий олімпійський цикл ми готувалися до Олімпійських Ігор. Але перед змаганнями він отримав травму коліна, травму голіностопа, і вже перед самим виїздом «за температурив» (температура — 40), і ми довгий час лікувалися. Напевне, ми не змогли так добре підвести його, щоб функціонально він зміг протистояти тому ж Бішофу, німцю, і тому ж монголу так, як він міг би боротися, якби він був функціонально готовий краще».

Власне, солідний турнірний досвід, який так швидко надбав молодий за спортивними мірками Роман Гонтюк, допоміг йому вистояти у найбільш скрутних моментах нинішнього олімпійського турніру.

«Олімпіада — це не чемпіонат світу і не чемпіонат Європи, там несподіванок дуже багато», — запевняє тренер Євген Боднарук. На щастя, сильний характер і цілеспрямованість Романа зробили нам приємний сюрприз. І не дивуйтеся, що у Надвірній такі непоступливі та впевнені у власних силах юнаки, бо робота школи, де вже немало заслужених майстрів спорту і майстрів міжнародного класу, завжди налаштована на високий результат.

Як зазначив директор СДЮСШОР «Нафтохімік Прикарпаття» Теребушка Роман Миколайович, незважаючи на період канікул та відпусток, тренери та учні інтенсивно займаються розвитком тіла і духу.